НОВИНКИ МАГАЗИНУ

Alternative flash content

Requirements

Get Adobe Flash player

ЧИТАЙТЕ АКТУАЛЬНЕ

ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИН

Серпень… А це означає, що настав час вранішніх напівпрозорих серпанків, серпика місяця на зоряному небі, яке після спекотного дня дихає вже передосінньою прохолодою, збору врожаю, що асоціюється із давнім атрибутом жниварства – серпом, який і дав назву третьому літньому місяцю.

Своєрідну «жниварську» назву має серпень і у білорусів: у них він іменується «жнивнем», хоча у розмовній мові нерідко, особливо на межі з Україною, вживається й «серпень». А діалектичний лексикон зібрав для серпня інші назви: «густир» (від густого врожаю на полях та в садках), «хлібосол», «живець», «зоряничник» (пора дозрівання зерна), «городник».

Для українців місяць серпень колись вважався уже осіннім місяцем. І день Іллі Пророка – 2 серпня – має бути ознаменованим хлібом нового врожаю – «На Іллі новий хліб на столі». Його, до речі, вважали вже першим осіннім святом. Але це таки ще не осінь, адже ще канікули, відпустки, море, спека і свобода – цілковита свобода тішитись теплом, сонцем і літом, пам’ятаючи при цьому, що воно таке швидкоплинне…


У сучасному календарі місяць серпень займає восьму позицію. Однак так було не завжди. Ще в Давньому Римі, згідно з юліанським календарем, він був шостим і своєю назвою зобов’язаний одному з римських імператорів. Але розповідь про це варто починати з 46 року до нашої ери, коли Юлій Цезар вирішив навести лад у літочисленні. Для цього необхідно було ліквідувати протиріччя між римським календарем, що нараховував 355 днів на рік, і єгипетським із його 365 днями. Як завжди буває, діяльності великих реформаторів передує не менш велика робота фахівців. Не став винятком і випадок із Цезарем. Олександрійському астроному Созигену, який виконував «найвище» розпорядження, довелося добряче попрацювати, аби поєднати обидва календарі з урахуванням усіх свят, а також сонячного та місячного циклів. А проведення самої реформи стало вже справою техніки. Великий імператор перейменував п’ятий місяць квінтиліус в «юліус» у власну честь. І саме цей, так званий, юліанський календар було взято за основу календаря сучасного. Тоді в календарі панував повний порядок: довгі та короткі місяці чергувалися та йшли один за одним так, що на зміну місяцеві з тридцяти одним днем приходив тридцятиденний. Та не пройшло й двадцяти років, як гармонію в літочисленні було порушено. У 27 році до Різдва Христового трон Римської імперії посів новий диктатор – Август Октавіан. Йому не давали спокою лаври Цезаря, і він маніакально прагнув у всьому походити на свого великого попередника. А ще – хоч якось увіковічнити своє ім’я. Сам придумав чи хтось підказав, але спосіб було знайдено: наступний, після юліуса, місяць, що звався досі «секстиліус», тобто «шостий», було наказано йменувати «августом». Але й тут виникла проблема, бо юліус нараховував 31 день, то й август повинен був мати не менше. А де ж його взяти, той день? На допомогу імператору прийшов сенат, який прийняв рішення «урізати» й без того короткий лютий, щоб урівняти серпень з липнем. Відтоді, вступаючи в протиріччя з будь-якою логікою, два сусідніх місяці мають однакову кількість днів...

Таке ось діялось колись у Давньому Римі. А от наші предки – слов’яни жили своїм життям, дуже відмінним від римського. Правда, й у них «серпен» чи «зарев», що відповідає сучасному серпню, був шостим місяцем календаря. В цьому була своя закономірність, оскільки рік в Давній Русі брав відлік з березня – першого весняного місяця, коли оживала природа і починався новий землеробський цикл. У 988 році, з приходом християнства, руський князь Володимир Святославович переніс початок нового року, згідно з візантійським календарем, на 1 вересня. Таким чином, серпень став останнім – дванадцятим місяцем. І лише після реформи 1700 року новий рік зайняв своє, звичне для нас, місце – 1 січня, а серпень – не менш звичне восьме місце в календарі.


Погодні прикмети серпня

1 серпня — Мокрини.

Як на Мокрину дощ іде, то буде дощова осінь, сухо – осінь суха. Якщо дощ йтиме зранку, то дощовий буде початок осені; опівдні – середина осені; якщо ж дощ паде надвечір, то буде з дощами кінець осені. Дощовий день також застерігав: наступного року вродять жита, але літо буде мокрим.

2 серпня — Іллі.

Якщо зранку хмарно, то сівба повинна бути рання і можна чекати доброго врожаю: якщо хмарно опівдні – середня сівба, а якщо ввечері – сівба пізня і врожай поганий. Цілий день сонячно – на недорід. Минув Ілля – чекай гнилля.

4 серпня — Марії Магдалини.

Якщо великі сильні роси – льон буде сірий та косий. Якщо на Магдалини гроза - сіна буде багато.

5 серпня Трохима Безсонника.

Пора посилених робіт на полі. Гарному господарю – день малий.

6 серпня — Бориса і Гліба.

Прийшов Борис і Гліб – встиг у полі хліб. Починався період найбільшого збирання грибів. На Бориса і Гліба берися до хліба. Борис і Гліб сіють ранній хліб.

7 серпня — Ганни Холодниці, Макара.

По Ганні судили про зиму. Яка погода до обіду – так зима до грудня; яка після обіду – така після грудня. Дощ цього дня віщує теплу, але сніжну зиму. Якщо ранок 7 серпня прохолодний, то й зима буде холодна.

Яка погода 8 серпня – такі будуть і наступні чотири тижні.

12 серпня — Сили, Івана-воїна.

Щоб упізнати злодія, то в церкві цього дня ставили біля ікони свічку Іванові, перевернуту догори: якщо вона горітиме, то крадій буде мучитись. З дня Сили можна починати сіяти озимину.

14 серпня — Спас перший, медовий, мокрий, Маковія.

Який Маковій, таке й Успіння (28 серпня).

15 серпня — Степанів день.

Яка погода цього дня, така буде у вересні. Починали косити отаву.

16 серпня.

За цим днем прогнозували погоду в жовтні. Вітер з вихорами – на сніжну зиму.

17 серпня.

Погожий день – то й листопад буде погожий, а коли хмарно і дощить – то й листопад буде сірий, і рано засніжить. Рясно вродила малина - врожай і на хліб.

19 серпня — Спас.

Прийшов Спас – бери рукавиці про запас. Минув Спас – держи кожух про запас. До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки – на себе. Як у Спасівку великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами. Якщо на Спасівку на деревах жовтіє листя, то буде рання осінь. Якщо на Спаса нема дощу, то буде гарна суха осінь, а дощ обіцяє сніжний січень, спека жарко – січень морозяний. Якщо антонівка вродила – наступного року хліб уродить. Пройшов Спас – пішло літо від нас.

21 серпня.

За цим днем відповідно до погоди завбачували січень.

23 серпня — Лаврентія.

На Лаврентія дивляться опівдні на воду: коли тиха, то й осінь буде тихою, а зима без завірюх.

25 серпня.

День свята вогню в гуцулів.

27 серпня — Тодося, Михея.

Якщо в цей день дме сильний вітер, вересень буде непогідний. Якщо 27 серпня день був вітряним – на вітряну осінь, якщо буде буря – вересень дощовий. На Михея дмуть вітри-тиховії – до тихої осені.

28 серпня — Успіння, перша Пречиста.

Початок молодого бабиного літа. Якщо погода молодого бабиного літа (з 28 серпня по 11 вересня) гарна, то старе бабине літо (13-21 вересня) буде негожим. Яка перша Пречиста, така й осінь. Як на Пречисту йде дощ, то осінь буде дощова, сльотлива і холодна. І навпаки: як не буде дощу, то тепла, сухувата, без болота.

29 серпня — третій Спас, горіховий.

Якщо журавель відлетить до третього Спаса, то на Покрову буде морозно. Починається відліт ластівок. Післяуспіння прийшло – сонце на осінь пішло.

 

                                                                 
                            Яндекс.Метрика