Чарівний і лікувальний гісоп

Гісоп (правильно - гісоп лікарський) - це овочева культура, яка наразі належить до розряду рідкісних. Походить він з країн Середземномор'я, хоча в дикому стані зустрічається і у нас. Гісоп - багаторічник, із прямим стеблами висотою 50-70 см, на кінцях яких у куточках верхнього листя розміщуються темно-голубі, рожеві або білі квітки. Забарвлення квітів і визначає його сорти: рожевий, білий та синій, причому, останній - найпоширеніший. Цвіте гісоп з червня до жовтня. Всі частини рослини мають сильний трав'яно-пряний аромат. Суцвіття більш багате ефірними маслами, ніж листя і стебла.

На смак ця рослина гірко-пряна. Якщо пожувати листя, в роті відчуватиметься наче тепло. Гісоп декоративний і медоносний, бджоли збирають з нього багато нектару і квіткового пилку. Ефірне масло цієї культури використовують у парфумерії та лікерному виробництві. Однак основне її призначення - харчове: застосовується як пряність в кулінарії. Отже, молоді стебла гісопу, листя і квітки, свіжі та сушені, використовують для ароматизації страв і закусок. Особливо апетитного присмаку він надає стравам із гороху, бобів та квасолі. Молода зелень забезпечить екзотику салатам. Використовують його також у засолюванні огірків, помідорів і навіть маслин.

Давно відомий гісоп в ролі лікарської рослини. Народна медицина застосовує його як відхаркувальний засіб при захворюваннях дихальних шляхів, для лікування порушень травлення, астми, ревматизму та швидкого загоєння ран.

На одному місці гісоп росте 5-10 років. Для сім'ї достатньо мати на ділянці лише 3-4 кущі. Рослина ця маловимоглива, найкраще себе почуває на сонячному, помірно вологому, чистому від бур'янів місці, посухостійкий і зимостійкий.

Розмножують цю овочеву рослину насінням, живцями і розподілом куща. Посів проводять ранньою весною за схемою 50х5. Глибина закладання насіння - до 1 см. Сходи покажуться на 10-14 день. В період росту рослини, грунт треба підтримувати пухким і чистим. За правильного догляду урожай зелені одержують вже в перший рік. Однак чим посіви старші, тим урожайніші.

Якщо гісоп вирощують на приправу, його збирають протягом всього літа, а в рослини, призначеної на лікарські цілі, стебла зрізають перед цвітінням (беруть їхню верхню частину, сушать у тіні). Насіння дозріває в середині серпня. Зрізані стебла зв'язують в пучки і підвішують вниз верхівками над розстеленим папером, полотном тощо. Дозріле насіння висипається саме. Схожість воно зберігає 3-4 роки.