Ягідка ти моя, таємнича… йошта


Таку дивну і незрозумілу назву - йошта - отримав гібрид агрусу і чорної смородини, який, чесно кажучи, досить сильно відрізняється від своїх "батьків". По-перше, гілки у цього куща потужні, розлогі і без колючок, як у агрусу. По-друге, листя - темно-зелене, велике, але без аромату смородини. А ягоди за формою і розміром в 2-4 рази більші за смородину (маса 2-3 г) і взагалі схожі на вишню, - чорні, з фіолетовим нальотом, кисло-солодкі, з твердою шкіркою, приємним мускатним ароматом. 

Йошта витривала, проста у догляді, не пошкоджується шкідниками і хворобами. Найкраще росте на відкритій, сонячній ділянці, "любить" грунт, багатий органічними речовинами, і має високу потребу в калії. Кущі виростають до 2,5 м, діаметр крони - до 3 м. Володіють великою силою росту. Квіти великі, зеленувато-жовті, в китицях. Достигає йошта в кінці липня впродовж 2-3 тижнів, не осипається. 

Садять кущі йошти - навесні або ранньою осінню (навіть наприкінці серпня). Відстань між кущами - 1,2-1,5 м, між рядами - 2 м. Глибина посадки - 40 см. Поруч із йоштою рекомендують садити смородину або аґрус: це призводить до кращого запилення і підвищення урожаю. До речі, росте ця культура дуже швидко і починає плодоносити вже на 2-3 році. 

Щодо походження назви "йошта", то вийшла вона в результаті поєднання перших літер двох німецьких слів "смородина" (Johannisbeere) і "аґрус" (Stachelbeere). Так і отримали ми нову смачну ягідку з незвичним ім'ям. 

До речі, плоди йошти мають лікувальні властивості - застосовують їх про шлунково-кишкових захворюваннях, вони покращують кров отвір, сприяють виведенню з організму радіоактивних речовин і важких металів. Ягоди використовують у свіжому вигляді або заморожують. З них варять варення, соки, компоти, джеми, повидла та желе.

Йошта часто виконує функцію не лише ягідного, а й декоративного куща: вона гарно виглядає у живоплоті, групових та бордюрних посадках.


  Статьи