Запашний і смачний фенхель

Фенхель, або аптечний кріп - родич нашого рідного, добре знайомого городнього кропу. Батьківщина цієї швидкорослої багаторічної рослини - Середземноморське узбережжя, звідки вона й поширилась світом. Листя і черешки фенхелю застосовують для приготування салатів, начинок в пиріжки, ароматичних приправ до супів, овочевих, рибних і м'ясних страв. Стебла з листям використовують при солінні овочів, особливо огірків. Корені вживають у тушкованому вигляді, насіння - в маринаді, кондитерських виробах, і для виготовлення ефірного масла, яке застосовують для аромату кондитерських виробів, вина, лікерів, а також у парфумерії.


Фенхель популярний і за свої лікувальні властивості. Так, основну частину ефірного масла цієї рослини складає анетол, що поліпшує травлення. Лікарська сировина у фенхелю - плоди. Вони дозрівають нерівномірно, тому збирають їх лише після того, як плоди в центральних парасольках набувають зеленувато-бурого забарвлення. Китиці фенхелю, як і звичайний кріп, зрізають, сушать пучками на горищі, а потім обмолочують. Плоди зберігають у закритих банках.
Фенхель вимогливий до умов вирощування. В суворі зими і жарке літо із сильними суховіями рослини гинуть. Тому посіви його розміщують на сонячних, захищених від вітру ділянках з родючими грунтами. Фенхель на городі садять після картоплі або коренеплодів, перекопуючи грунт на глибину 12-15 см. Насіння цієї культури проростає при 6-8 градусах тепла. Сіють фенхель традиційно ранньою весною, але можна і влітку, і під зиму. Між рядами залишають відстань 45-60 см. 
Для отримання ранньої продукції фенхель вирощують через розсаду. Сходи з'являються на 10-14-й день після посіву насіння. З появою сходів упоперек рядів проводять боронування. Подальший догляд складається з проріджування рослин в рядах на 10 см, своєчасного розпушування грунту, прополювання, підгодівлі та поливу. Зелень за період вегетації зрізають двічі. 
Фенхель - важливий інгредієнт в середземноморській, італійській, китайській і скандинавській кухнях. Щоб посилити смак, насіння фенхеля перед тим, як використовувати як прянощі, можна підсмажити або розтерти у ступці. Фенхель застосовується у сумішах для каррі, китайської суміші "п'ять спецій", прованській суміші. Він посилює смак солодких і гострих страв, наприклад, рибних супів, хліба, сосисок, печені, капусти і навіть яблучних пирогів.
Цибулина, перисте листя, стебла, квіти і насіння фенхелю були популярні ще у римлян і в Стародавній Греції. Використовували його і кухарі Стародавнього Китаю, Індії та Єгипту. Вважалося, що насіння цієї рослини допомагає при поганому зорі, додає сил. В стародавній Греції фенхель цінували як символ успіху, а пуритани називали "насінням зустрічей", оскільки любили жувати його під час своїх рандеву. В індійських ресторанах після обіду просте або обсипане цукром насіння фенхелю часто подають як десерт або для освіжування дихання.