Весни подружка - кучерява петрушка

Яка порядна господиня може уявити процес приготування обіду чи вечері без петрушки! Посічені листочки цієї рослини завжди присутні на столі і усім знайомі. Корінь її в сухому подрібненому вигляді додають в соуси, супи і консерви, а зеленню приправляють овочеві, м'ясні і рибні страви. Що вже говорити про застосування цієї пряної овочевої культури у народній та офіційній медицині!

Як відомо, сорти петрушки діляться на дві групи: кореневу і листову (остання має ще різновид за формою листя - кучеряву). Із першої, кореневої, в їжу застосовують і коренеплід, і листя, а от у листової їстівне тільки листя. 
Петрушка - досить невибаглива рослина. Успішно росте як на сонячних, так і на легко затінених місцях з родючим, пухким, нейтральним або трохи кислим грунтом, для кореневої - з глибоким орним шаром. Як попередники їй не підходять "родичі" - морква, кріп, кинза, кмин. Їх посів по "петрушці" теж можливий тільки через 4 роки. Для посіву грядку під петрушку рекомендується підготувати з осені.
Вирощують петрушку на грядках з міжряддями 20-25 см. Сіють цю холодостійку культуру безпосередньо в грунт ранньою весною, традиційно - в другій половині квітня. Насіння закладають в борозенки неглибоко, на 0,5-1 см, з міжряддями 10-12 см, поливають і ущільнюють грунт. Сухе насіння сходить недружньо і дуже довго (на 15-20 день), тому перед посівом їх краще обробити, наприклад, промити протягом півгодини в гарячій воді, помістивши в мішечок з марлі, а потім підсушити до сипучості. Є ще такий спосіб: насіння замочують в тканині або марлі протягом 3-4 днів. Як тільки у нього "проклюнулись" паростки, їх обсушують і висівають. Для збереження вологи в грунті посіви прикривають плівкою або агроволокном.
Насіння проростає при температурі 2-3 градуси за Цельсієм, сходи витримують заморозки до мінус 9. Листову петрушку можна підсівати все літо до кінця липня. Петрушка добре росте поряд з морквою, цибулею, помідорами, спаржею і трояндами. Запах петрушки привертає корисних комах і відштовхує шкідливих. 
Зрізають петрушку у міру потреби, залишаючи черешки 4-5 см. Непогано один-два рази за сезон підгодувати її азотними добривами. Кореневу петрушку підгодовують на початку вегетації комплексними добривами, а в серпні - фосфорно-калієвими, азотні вже не використовують, щоб уникнути накопичення нітратів.
При вирощуванні не забувайте про регулярний полив, боротьбу з бур'янами, розпушення грунту. А також про проріджування - в загущених посівах коренеплоди виростуть дрібними.
Найпопулярнішими сортами петрушки є листкова "Ароматна", кучерява "Мос Поп", коренева "Берлінія" та "Цукрова".
Лікувальні та корисні властивості петрушки безмежні. Ця пряна овочева культура застосовується в народній і традиційній медицині, допомагає позбутися багатьох недуг. 
За вмістом аскорбінової кислоти (вітаміну С) вона перевершує багато фруктів та овочів. Так, у 100 г молодих зелених пагонів петрушки міститься приблизно дві добові норми вітаміну С. Це майже в 4 рази більше, ніж у лимонах. 
Петрушка має велику кількість каротину, і за цим показником не поступається моркві. В 100 г петрушки міститься дві добові норми провітаміну А. Ця рослина багата вітамінами В1, В2, фолієвою кислотою, а також солями калію, магнію, заліза, ферментними речовинами. Містить також інулін, який регулює обмін глюкози в крові.
До речі, стародавні греки приписували петрушці здатність запобігати сп'янінню.