Гірчиця без секретів

Ви навіть не повірите, який унікальний день 17 березня. Саме цього дня виповнюється 5 років з часу приготування найбільшого в світі бутерброду. Саме 17 березня 2005 року співробітники американської забігайлівки "Wild Woody's Chill and Grill", зробили сандвіч, що удостоївся честі бути занесеним до книги рекордів Гіннеса. Канапочка-рекорд важила 2 тонни 467 з половиною кілограмів. Товщина бутерброда склала 5 метрів 34 см, довжина 3 м 60 см. Для його приготування знадобилося трошки більше ніж 468 кг солонини, майже 118 кг сиру, 240 кг зеленого салату, 1 тисяча 618 кг хліба і 68 кг гірчиці. До речі, про гірчицю. Виявляється, що гірчиця, яку ми традиційно споживаємо у їжу, - це сиза, або, як ще її називають, сарептська чи російська або індійська гірчиця (як би суперечливо це не звучало). Отож, сарептська дещо поступається за смаковими якостями чорній чи то французькій гірчиці. Кращі сорти столової гірчиці, що мають світову популярність в кулінарії за надзвичайно гострий і терпкий смак, що нагадує хрін, - тобто дижонська і соус "равігот" - виготовляють саме з насіння гірчиці чорної. Гірчиця чорна (справжня, французька) належить до стародавніх культурних рослин Європи; відома в багатьох країнах Європи, Азії, Африки, Америки, в Австралії. Культивується в основному у Франції і Італії. В Індії гірчицю чорну називають "раї бенаресски". З насіння чорної горчиці готують не тільки столову гірчицю, але також одержують масло, гірчичний порошок для виготовлення гірчичного тіста, що використовується як пластир для зменшення болю при ревматизмі. Батьківщина гірчиці сарептської (інші назви - російська, сиза, індійська) - Східний Китай. З Китаю вона перейшла до Індії, а зараз, окрім Індії, вирощується в Китаї, Єгипті. Широко культивується в Росії (Поволжжя), на Україні, в Казахстані, Північному Кавказі. Зустрічається навіть в Сибіру, на Далекому Сході, в Середній Азії. Гірчиця сарептська свою російську назву одержала від містечка Сарепта в Поволжжі, яке було засноване в 1765 році переселенцями з Німеччини. Тут виник перший в Росії гірчичний завод. Сарептськая гірчиця досить схожа за основними властивостями на чорну. Продається у вигляді гірчичного борошна, яке відрізняється світлим відтінком. Гірчичне масло із сизої гірчиці після підігрівання характеризується високими смаковими якостями і використовується в кондитерській, хлібопекарській, консервній промисловості. Одержані з насіння ефірні масла знаходять застосування в косметиці, парфюмерії і фармацевтиці. В Індії гірчиця сарептська, або індійська, відома як "раї". Вона, до речі, культивувалися з часу Хараппи (3-2-е тисячоліття до н.е.). А от гірчиця біла (тобто, як її ще називають "жовта" чи "англійська") родом з Середземномор'я, звідки поширилася майже по всіх країнах північної півкулі, до Америки, Японії, Індії. Гірчиця біла знаходить різне застосування: для отримання жирного масла, що використовується в хлібопекарській і кондитерській промисловості, як кормова рослина, як рослина для зеленого добрива і хороший медонос. В медицині насіння гірчиці білої застосовують при склерозі судин, гіпертонії, захворюваннях печінки і жовчного міхура, розладах травлення, метеоризмі, ревматизмі, ішіасі і шкірній екземі. А взагалі щодо гірчиці, то, як відомо, в основному насіння цієї культури використовується в харчовій промисловості для виробництва різних видів сумішей спецій і прянощів для консервації овочів і грибів. Але найбільша кількість його, звичайно, іде на виробництво гірчиці. І хоча майже кожний виробник, залежно від рецептури прянощів, одержує інший смак гірчиці, відомо два основні її типи - французька і гірчиця з хріном. Гірчиця з хріном готується з суміші насіння білої і чорної гірчиці грубого помолу, оскільки, чорна гірчиці додає їй специфічного смаку. Хоча насіння гірчиці білої практично позбавлене запаху і володіє більш пікантним смаком, однак приготована з нього столова гірчиця за якістю нижча, ніж з чорної і сизої гірчиці, і потребує додаткової ароматизації іншими прянощами. А на півночі Індії гірчиця біла взагалі вирощується як садова культура, а молоде листя вживається як овочі в зимовий період. До речі, в перекладі з санскриту біла гірчиця має назву "зігріваюча", "знищуюча проказу".