Серпень збирає, а зима поїдає

Серпень - найнапруженіший літній місяць для садівників та городників: масово достигають помідори, перець, огірки та інші овочі, що вже говорити про фрукти! Й справді, у серпні завершується збір літніх плодів яблук та груш. Тому підпори від цих дерев треба перенести для зміцнення гілок під осінніми та зимовими сортами. Також у серпні робота для садівників - підготувати тару, продезинфікувати підвал, щоб потім його провітрити та просушити. У сухі та спекотні дні можна сушити яблука та вишні. У серпні на молодих деревах, прищеплених гілках старих дерев і плодоносних деревах із малогабаритними кронами роблять літнє обрізування гілок і прищипування верхівок пагонів для кращого визрівання деревини до зими. Усі вертикальні пагони у верхній частині зрізаної взимку крони в цей період обпилюють. Видалення великої кількості пагонів з листками компенсується посиленням фотосинтезу листків усередині й нижній частині крони. Водночас повторно вирізують на деревах пристовбурну поросль. Дуже уражені борошнистою росою верхівки пагонів чорної смородини і агрусу обрізають. Смородину обприскують колоїдною сіркою (сульфаридом) або "Топазом", агрус - "Топазом". Досить ефективний у боротьбі з борошнистою росою є новий препарат "Тіовіт". Саджають на підготовлене місце підрощені розетки суниці садової. Схема посадки - 60х30 см. Слідкуйте, щоб рядки з посадкою суниці утримувались у пухкому стані, у засуху - ретельно їх поливайте. Якщо ж ділянка слабо удобрена, то полив поєднують з підживленням. А на городі активно збирають часник, цибулю, огірки, кабачки, патисони, ранню моркву, ранню та середньостиглу капусту.
Вегетація надземної частини в картоплі уже припиняється, проте картопляні грядки не варто запускати і давати волю бур'яну, - для чого потім зайвий клопіт із непотрібним насінням. А от викопувати картоплю традиційно починають в кінці серпня - на початку вересня. Хоча все, звичайно, залежить від погоди і рік на рік не випадає.
Щодо інших городніх клопотів у серпні, то часник викопують про пожовтінні листя в першій половині місяця. У стрілкуючих форм часника зрізають стрілки з повітряними цибулинами, зв'язують їх у пучки і розвішують у сухі місце для дозарювання. 
Початок прибирання цибулі визначають за виляганням і пожовтінням її листя. Якщо воно ще зелене, а шийка товста, в кінці місяця підрізають коріння, піднімаючи цибулю вилами на грядці. Це сприяє швидкому відтоку поживних речовин від цибулини. В суху погоду зібрану цибулю найкраще сушити безпосередньо на грядках впродовж 7-10 днів. Під неї ще стелять поліетиленову плівку або лист фанери. При цьому бадилля засихає, а на цибулинах утворюються сухі, міцно прилягаючі лусочки. Але якщо прохолодно і вогко, цибулю сушать під накриттям або в приміщенні з температурою 25 градусів тепла. Розкладають її тонким шаром, час від часу перевертаючи для кращого просушування. Гострим ножем потрібно обрізати висохле листя, залишаючи шийку до 3 см, а корені - під донце, не зачіпаючи його. Висушену цибулю можна зв'язати в коси, - такий бабусин стиль зберігання цілком себе виправдовує, адже цибуляні коси можна підвісити навіть на кухні - зручно, завжди під рукою, і ще й несе у собі елемент "кантрі стилю" в інтер'єрі. Великі партії цибулі зберігають в ящиках у сухому приміщенні при температурі 1-3 градуси тепла.
У цибулі-порея підгортають стебло, щоб отримати "білу ніжку", рослини підживлюють.
У томатів, особливо високорослих, для кращого дозрівання плодів на верхніх пагонах прищиплюють верхівки, видаляють усі квіткові китиці, на яких плоди уже не встигнуть сформуватися, і пасинки, які сповільнюють дозрівання плодів. Одночасно з пасинкуванням рекомендується підв'язувати китиці до опори, щоб покращити надходження повітря і сонця до дозріваючих плодів. Як тільки достигнуть плоди на першій китиці, видаліть усе листя, що розташовується нижче неї. На сортах, що вирощуються без формування, також видаляйте пожовкле і засохле листя, розташоване близько до землі, оскільки воно може стати джерелом зараження фітофторозом. Це ж стосується і огірків. До речі, прищипувати верхівки, видаляти пасинки і нижнє листя найкраще тільки в період спадного Місяця.
У догляду за пізніми огірками важливу роль відіграє також останнє підгортання. Для цього огудину в кожної рослини до п'ятого-шостого міжвузля присипають вогкою землею або перегноєм. Таке омолодження дає суттєве збільшення врожаю.
В середині серпня роблять третє, остаточне проривання буряка столового, збираючи пучкову продукцію (коли коренеплід досягне діаметра 3-4 см). При цьому рослини в рядку залишають на відстані 6-8 см одна від одної.
Проводять вибіркове збирання петрушки (пучкової та коренеплодів), селери. Після дощу або поливання видаляють цвітушні екземпляри буряка столового, редьки.
У гарбуза за 20-30 діб до осінніх приморозків видаляють усі новоутворені жіночі квітки і верхівки молодих пагонів. Коли плоди досягнуть діаметра 20-25 см, під них підкладають дощечки і повертають набік.
У серпні продовжують наливатися качани пізньої капусти, тому вони потребують регулярного поливу та підживлення, інакше головки будуть дрібними і м'якими (рихлими). Пам'ятайте, що підживлення пізньої капусти найбільш ефективне на ростучий Місяць. Проти шкідників опилюйте качани тютюновим пилом або оприскуйте відваром помідорового бадилля. У вологу погоду періодично припудрюйте рослини і землю довкола них попелом, щоб відлякати слизняків. 
У брюсельської капусти, яка на цей час вже сформувала невеликі качанчики, прищипніть верхівки, щоб призупинити вегетативний ріст. Рослини ці також потребують підживлення і поливу.
Із залишених на насінники плодів отримують насіння. Зрізають стебла визрілих насінників коренеплодів, капусти, редиски. Тоді ж підживлюють усі багаторічники.
Наприкінці місяця можна висаджувати на місце підрощену розсаду дворічних квіткових культур: гвоздики турецької, дзвіночка середнього, мальви, незабудки, маргаритки, наперстянки, братчиків тощо, а також багаторічників: айстри, гвоздики, дельфініуму, дзвіночків, ромену, первоцвіту, піретруму, флоксів, ехінацеї тощо. 
У серпні заготовляють овочеві рослини для лікувальних цілей: корені хрону звичайного, цибулини часнику, траву і корені кульбаби лікарської, петрушки звичайної, суцвіття календули лікарської, листки кропиви дводомної, цибулини цибулі ріпчастої, траву материнки звичайної, плоди кмину звичайного.